У той час, як інтернет-простором поширюється новина про запуск українських трамваїв в одному з портових міст Єгипту, в топі найобговорюваніших тем Києва традиційно залишається будівництво скандальної розв'язки на Шулявці і комунальний хаос із чисельними проривами труб. Чому ж киянам доводиться й надалі їздити в маршрутках-розвалюхах та що заважає міській владі поповнити транспортний парк новенькими українськими автобусами і тролейбусами, дізнавалися Знай.ua.
Замість 2 скандальних мостів кияни отримали б 500 тролейбусів
Нещодавно в єгипетській Александрії відбулася презентація чергової партії трамваїв українського виробництва – така новина неабияк сподобалася б тисячам жителів столиці, які вимушені вистоювати в очікуванні міського транспорту.
"На закупку цих 15 трамваїв був підписаний договір ще кілька років тому. Назвати їх надсучасними не зовсім можна, оскільки у них високий рівень підлоги – за європейськими вимогами, громадський транспорт повинен мати хоча б частково низький рівень. А оскільки Єгипет не входить до складу Європи, наші трамваї їм цілком підходять, тим паче, що такий варіант дешевший за ті, що з низькою підлогою", – зазначає експерт в транспортній сфері Олександр Кава.
Гороскоп на 21 листопада для всіх знаків Зодіаку: час покінчити з мотлохом у голові та справах настав
Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців
Є умова, вводять ліміт на 30 днів: що буде з тарифом на світло з 1 грудня
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Та от тільки технічні характеристики відходять на другий план, як тільки-но мова заходить про занепад міського транспорту, безпосередньо, в столиці України.
"У Києві міський транспорт просто деградує впродовж останніх 5 років – Віталію Кличку вирішення транспортного питання, взагалі, не цікаве. Столична влада витрачає кошти на все, що завгодно, а ці проблеми не вирішуються. Тоді, як європейські, і не тільки, міста інвестують у розвиток міського транспорту – як найефективнішу альтернативу пересуванню автомобілем і як спосіб вирішення питання заторів", – повідомляє Знай.ua Олександр Кава.
Як виявилося, недаремно скандальні мости, на будівництво яких пішли сотні мільйонів, викликали обурення тисяч киян. За ці кошти міська влада могла придбати, як мінімум, 500 одиниць громадського транспорту.
"За ті кошти, за які був побудований "скляний" міст, можна було придбати понад 100 міських тролейбусів. А це суттєво дозволило б скоротити інтервали на багатьох маршрутах, а, відповідно, менше часу містянам витрачати на поїздки. Зараз ми бачимо спробу підняти вартість робіт на Шулявському мосту, який, порівняно із первісним кошторисом, вже подорожчав утричі, і скоро досягне вартості мосту Віадук Мійо у Франції, побудованого над ущелиною", – відзначає експерт в транспортній сфері.
Як повідомляв Знай.ua, невдовзі очікується підняття вартості скандальної розв'язки до 1 млрд 700 млн грн. А, як підкреслив транспортний експерт, на ці кошти місто могло б придбати близько 400 нових тролейбусів, вдвічі збільшивши кількість "рогатих" в автопарку – в Києві сьогодні випуск на маршрути складає 350 одиниць.
Потрібно збільшувати парк і не допускати недолугого "ремонту"
Закупівля міського транспорту у українського виробника неодноразово ставала приводом для спорів під час засідання комісій Київради. І, виявляється, це вже давно можна було робити.
"У нас можна закупати тролейбуси, автобуси і трамваї. Єдине – це з трамваями існують деякі складнощі: досконалих варіантів з низькою підлогою у нас поки немає. Виробництва автобусів розташовані у Львові, Луцьку, Чернігові, а тролейбусів – в Луцьку, Львові, Чернігові та Дніпрі. Для цього потрібна політична воля столичної влади, а поки ми бачимо лише бездіяльність в цьому напрямку", – розповідає експерт в транспортній сфері Олександр Кава.
Про вигідність провертання саме таких процедур закупівель для певних "кишень" стверджують і інші політики.
"Це ж очевидно, що усі ті схеми, напрацьовані попередньою владою за часів Януковича, продовжують працювати і сьогодні. Як можна не підтримувати вітчизняне виробництво, якщо практично все це можна придбати у нас?!", – відзначає Олександр Федоренко, голова київського осередку політичної партії Миколи Томенка "Рідна країна".
За словами Олександра Кави, Києву вкрай потрібно збільшувати парк, створити сервісну базу і займатися нормальним ремонтом того рухомого складу, що вже є в наявності.
Про те, що розвиток транспортної сфери – це не тільки закупівля рухомого складу, а й її неналежне утримання, говорять і політики.
"Рухомий склад, який є, треба ремонтувати і в належному стані його утримувати, щоб він працював впродовж визначеного строку. Бо неодноразово траплялися такі випадки, коли щойно придбані одиниці транспорту ходять пару років, а потім їх потихеньку розбирають і списують. Якщо закупили, скажімо, 10 одиниць, а за цей час через халатність вивели з експлуатації стільки ж, то від того транспорту не збільшиться", – підкреслює депутат Київради Прохор Антоненко.
Як відзначив депутат Київради, незважаючи на ступінь поломки, на заміну навіть дрібної деталі можна чекати місяцями. І ще не факт, що дана одиниця транспорту потім, взагалі, знову вийде на маршрут.
"У "Київпастрансу" немає своїх складів, куди закуповуються і де зберігаються запчастини. Система зроблена таким чином, що якась фірма виграє тендер на постачання запчастин і вона має виконувати постачання необхідного обладнання на замовлення автотранспортного підприємства. АТП робить заявку на певну деталь і, якщо її немає на складі, то чекають – поки вона дійде до зламаного автобуса чи тролейбуса. Так може пройти чимало часу", – наголошує Прохор Антоненко.
Головна проблема полягає у тому, що за цей час з цієї одиниці транспорту можуть вже зняти низку інших деталей, аби замінити зламані запчастини на іншому рухомому складі.
"У такий спосіб може розбиратись навіть абсолютно нова техніка, яка може ще багато років експлуатуватися. Як наслідок безгосподарності в КП "Київспастранс", на АТП № 7 у такий спосіб було фактично виведено з експлуатації 924 одиниці. До минулого року цей процес можна було хоча б якось відстежувати і контролювати – до того, як команда Кличка не змінила систему списання комунального майна", – пояснює депутат Київради.
За словами Прохора Антоненка, раніше транспортна комісія і депутати на сесії мали можливість дізнатись, в якому стані пропонується списати техніку - чи це один "скелет", чи вона в комплектації, в якій була знята з експлуатації. А в минулому році зробили так, що цей процес відбувається без залучення депутатів, тобто хоч якійсь, але контроль пропав.
Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.