Російські масовані ракетні та дронові удари по Києву загострили давню проблему — катастрофічну нестачу надійних укриттів для мешканців столиці. Про це йдеться в репортажі Reuters, опублікованому ZN.ua. Попри майже три роки повномасштабної війни, значна частина захисних споруд досі залишається недоступною через бюрократичні затримки та незавершені ремонти.
Шкільне укриття, яке не відкривають із 2023 року
Мешканці Святошинського району скаржаться на укриття в одній зі шкіл: будівництво триває з 2023 року, проте об'єкт досі не ввели в експлуатацію. Причина — незавершені комунікації та оформлення документів. Під час балістичних атак люди змушені бігти до віддаленіших підвалів або станцій метро, втрачаючи дорогоцінні хвилини.
4 358 укриттів, але лише 500 бомбосховищ
За даними Київської міської влади, у столиці облаштовано 4 358 місць для укриття майже трьох мільйонів жителів. Однак лише близько 500 із них є повноцінними бомбосховищами, здатними витримати пряме влучання. Решта — підвали, підземні паркінги та найпростіші укриття, які не гарантують захисту під час масованих атак. Лише за червень і липень російські удари по Києву забрали життя 73 людей, повідомила Київська міська військова адміністрація.
Метро як головний рятівник: рекордні 56 тисяч людей за ніч
Київський метрополітен фактично перетворився на основне місце масового укриття під час повітряних тривог. У ніч на 2 червня на станціях перебувала 41 тисяча людей, а згодом зафіксували рекорд — 56 тисяч осіб одночасно. Через переповненість між людьми дедалі частіше спалахують конфлікти: не вистачає місця для сидіння, утворюються черги до вбиралень, на платформах встановлюють намети.
У КМВА відреагували на суперечки, заявивши, що головне завдання — забезпечити можливість укриття для максимальної кількості людей. Станції метро залишаються одним із небагатьох варіантів захисту для киян під час масованих ракетних і дронових атак.
Омбудсмен: проблеми у 93% перевірених укриттів
За інформацією омбудсмена, під час перевірок недоліки виявили у 93% із 1 066 обстежених укриттів по всій Україні, зокрема у 125 об'єктах у Києві. Серед найпоширеніших проблем — недоступність для людей з інвалідністю, незадовільний санітарний стан, відсутність належного обслуговування. Траплялися випадки, коли укриття, позначені як відкриті для населення, фактично були зачинені або взагалі непридатні для перебування.
Понад 7 мільярдів гривень на ремонти, але цього недостатньо
Київська міська влада повідомила Reuters, що цього року на ремонт укриттів виділили понад 1,1 мільярда гривень. Загалом від початку повномасштабного вторгнення на ці потреби вже спрямували 7 мільярдів гривень. Однак мешканці районів, де немає ні метро, ні готових сховищ, нерідко змушені обирати між перебуванням у квартирі та укриттям у підвалі, який також не гарантує безпеки під час прямого влучання.
Раніше портал Знай повідомляв, нічна атака на Київ: біля книжкового ринку "Петрівка" вигоріло 1700 м² павільйонів.