Масовані атаки на Київ перетворили роботу рятувальників на безперервний конвеєр: поки одні гасять пожежі, інші розбирають завали, а десь паралельно вже надходить виклик про новий приліт. Як виглядає така зміна зсередини і скільки людей одночасно тримають столицю на ногах, в ефірі Армія FM розповів начальник відділу комунікацій Головного управління ДСНС України у Києві Павло Петров.
Рятувальні підрозділи в місті працюють майже цілодобово, а інтенсивність нальотів зросла настільки, що в окремі моменти на викликах перебувало одразу 600-700 рятувальників. Це вся наявна зміна столичного гарнізону: у жодній із близько 30 пожежно-рятувальних частин Києва не лишалося вільної машини чи людини.
Цифри, які показують масштаб
За словами Петрова, ситуація дуже динамічна: ще влітку атаки відбувалися раз на два-три дні, а тепер загроза виникає фактично щоночі, іноді кожні пів години. Коли ворог бив одночасно по кількох точках, ДСНС стягувала додаткові сили з інших гарнізонів - з Київської області, Центру швидкого реагування та навіть кінологів із собаками для пошуку людей під завалами.
Ціна цієї роботи висока. Від початку повномасштабного вторгнення в Києві загинули вісім рятувальників, ще близько 29-30 отримали поранення. Майже всі вони постраждали саме від повторних ударів, коли ворог спеціально б'є по місцю, де вже працюють екстрені служби.
Чому правило двох стін більше не працює
Павло Петров публічно спростував популярне ще з 2022 року правило двох стін. Причина - збільшена бойова частина в дронах: сучасні боєприпаси пробивають одну, дві, а іноді й три стіни. Фактично, за словами посадовця, рятує лише укриття, що розташоване нижче першого поверху та внесене до офіційної мапи захисних споруд Києва.
Як перевірити надійність укриття
За стан укриттів відповідають районні державні адміністрації, а ДСНС допомагала з їхнім обстеженням. Усі споруди, що відповідають вимогам, внесені до мапи укриттів міста, яка доступна у відкритому цифровому форматі. Петров радить планувати день так, щоб завжди знати, де поблизу розташована найближча захисна споруда.
Окрема загроза зими - побутові пожежі. Через відключення електроенергії кияни масово користуються обігрівачами, генераторами та туристичними газовими балонами. Лише за час атак на енергосистему в місті сталося близько десяти вибухів таких балонів - на щастя, без масштабних руйнувань, але з серйозними наслідками для людей.
Про пошук людей під завалами Петров згадав показовий випадок: під час обстрілу дев'ятиповерхівки в Дніпрі жінку знайшли живою майже через добу після влучання ракети. Це доводить, що організм здатен витримати дуже багато, але шанси залежать від того, як склалися конструкції на місці.
Раніше портал Знай повідомляв, київ зазнав удару РФ: які три райони палають і що сталося з медзакладом.
