Українцям пояснили, чому енергетиці так потрібні ваші гроші: куди збираються направити

Сьогодні кожен українець має брати участь у боротьбі на енергетичному фронті. Нам потрібно економити електрику, а енергетики мають виконувати свою роботу. Внесок кожного важливий.

Люди економлять по-різному: хтось робить це свідомо, а хтось через планові відключення світла. Але всім важливо знати, чи справді їхні зусилля допомагають і що на нас чекає взимку.

Куди йдуть гроші за електрику?

Раніше гроші за електрику надходили до обленерго, але зараз вони йдуть до постачальників універсальних послуг (ПВП). Ці компанії працюють із побутовими споживачами, тобто з нами.

Крім того, ПУП одержують гроші від "Гарантованого покупця" («ГарПок»). Ці гроші компенсують різницю між фіксованою ціною на електроенергію для населення (зараз 4,32 грн/кВт·год) та реальною ринковою ціною (близько 7,5 грн/кВт·год).

Чому такі цифри?

Поточний тариф покриває собівартість виробництва електроенергії державними компаніями "Енергоатом" та "Укргідроенерго", а також її передачу та розподіл. Ця вартість без націнок. Ринкова ціна насправді вища – понад 7,5 грн за кВт·год.

Олександр Харченко із Центру досліджень енергетики каже, що середньої ринкової ціни на електроенергію не існує. Ціна змінюється кожного дня. Вона може бути 1,15 грн. або 7,5 грн. за кВт·год.

У Європі люди планують споживання, щоб заощаджувати: зменшують споживання в піковий годинник і збільшують, коли електроенергія дешева. У нас же тариф завжди той самий.

Харченко вважає, що потрібно змінювати поточний механізм роботи ринку електроенергії на більш прозорий та ефективний.

Як діляться гроші?

Частину грошей ЧУП одержують від населення, а частина – від "ГарПоку" через механізм ПСО (спеціальні обов'язки). Ці гроші надходять від державних компаній "Енергоатом" та "Укргідроенерго", які компенсують 85% та 15% витрат на ПСО відповідно.

Вони роблять це за рахунок прибутку від продажу електроенергії комерційним організаціям за вищими тарифами.

За словами Богдана Серебренникова, кошти, які надходять до ЧУП, використовуються для оплати закупівлі електроенергії на оптовому ринку та послуг операторів передачі ("Укренерго") та розподілу (обленерго). Частину грошей ЧУП залишають собі як плату за свої послуги, встановлену НКРЕКУ.

Це означає, що гроші, які ми платимо за електроенергію, частково покривають витрати ЧУП на оптову ціну, передачу, розподіл та постачання електроенергії.

Коли фіксовану ціну для населення підвищують, то "Енергоатом" та "Укргідроенерго" мають перераховувати менше грошей "ГарПоку" для компенсації різниці між фіксованою та ринковою ціною.

Очікувані суми та їх значення

Після підвищення фіксованої ціни населення платитиме більше за електроенергію, і ці додаткові кошти можуть становити близько 50 млрд грн на рік. Це означає, що на таку суму зменшаться зобов'язання "Енергоатому" та "Укргідроенерго" перед "ГарПоком".

Але якщо оптові ціни чи тарифи на передачу та розподілення електроенергії зростуть, то "Енергоатом" та "Укргідроенерго" все одно доведеться покривати різницю, і економія буде меншою.

Ці додаткові гроші дуже важливі для "Енергоатому" та "Укргідроенерго", тому що через атаки ворога ці компанії втратили значну частку генерації.

Куди підуть гроші?

"Укргідроенерго" потребує засобів для ремонту станцій. "Енергоатом" планує витратити гроші на будівництво нових реакторів, які у майбутньому допоможуть українській енергетиці.

Але Олександр Харченко вважає, що ці гроші потрібно направити на створення розподіленої генерації, такої як газові двигуни та турбіни, щоб забезпечити міста електроенергією у разі атак.

На закінчення

Уряд повинен пояснити населенню, як саме використовуватимуться додаткові кошти. Прозорість дуже важлива, особливо у разі підвищення тарифів на електроенергію.

Світлана Грінчук, заступник міністра енергетики, заявила, що додаткові кошти будуть спрямовані виключно на ремонт та відновлення державної генерації.

Нагадаємо, чи може Україна "включити" ЧАЕС і забути про відключення світла: багато хто цього не знав.

Раніше ми писали про те, що тисячі працівників підуть у простій: українські підприємства вимагають знизити імпорт електроенергії

Крім того, Знай.ua повідомляв, як працюватимуть ТРЦ, супермаркети та інші магазини без світла.