Росія кардинально змінила тактику повітряних ударів по Києву, поєднуючи балістичні ракети з новими реактивними безпілотниками, пише французьке видання Le Monde. Мета — не просто завдати шкоди інфраструктурі, а зробити життя в столиці максимально нестерпним через постійний психологічний тиск.
Однією з найтрагічніших для Києва стала нічна атака 6 липня, внаслідок якої загинули 19 людей. А найсмертоноснішим ударом цього літа залишається атака, що сталася кількома днями раніше — тоді загинула 31 людина, ще понад сотню було поранено.
Після хвилі ударів 6 та 11 липня мешканці столиці звернули увагу на тривожну тенденцію: українська протиповітряна оборона не змогла перехопити жодної балістичної ракети, випущеної по Києву. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат визнав — Україна відчуває гострий дефіцит систем протиракетної оборони, зокрема ракет до комплексів Patriot.
Реактивні дрони: нова загроза для столиці
Окрему небезпеку, за даними Le Monde, становлять нові реактивні безпілотники, які російські війська дедалі активніше застосовують під час атак. Такі дрони здатні розвивати швидкість понад 500 км/год, летіти на малій висоті, а перед ураженням цілі — різко пікірувати. Наразі вони становлять близько 30% від загальної кількості російських ударних безпілотників.
Військові наголошують: перехоплювати такі цілі значно складніше, ніж звичні "Шахеди". Висока швидкість у поєднанні з маневруванням на малій висоті залишає українській ППО мінімум часу на реакцію.
19 ракет за 10 хвилин: тактика перевантаження ППО
Ще один тривожний сигнал — різке збільшення кількості засобів повітряного нападу. Під час однієї з останніх атак лише за перші десять хвилин по Києву було випущено 19 ракет. На думку експертів Le Monde, це свідома тактика перевантаження української системи протиповітряної оборони: коли цілей надто багато, частина з них неминуче пробиває захист.
Як кияни реагують на нову хвилю атак
Через регулярні повітряні тривоги багато жителів Києва змінили повсякденний спосіб життя. Лише в ніч проти 2 липня в київському метро від повітряної загрози переховувалися близько 52 тисяч людей. Найбільше людей традиційно збирається на найглибших станціях — "Арсенальна", "Університет" та "Печерська".
За інформацією видання, одна з головних цілей Росії — поєднувати удари по військовій та енергетичній інфраструктурі з постійним психологічним тиском на цивільне населення. У Києві це особливо відчутно: вибухи балістичних ракет дедалі частіше лунають ще до оголошення сигналу повітряної тривоги, оскільки час підльоту таких ракет вимірюється ліченими хвилинами.
Раніше портал Знай повідомляв, атака на Київ: на Тростянецькій, 47 відкрили штаб допомоги — як отримати компенсацію за вибиті вікна.
Також наш портал інформував, нічна атака РФ на Київ: 12 постраждалих, серед них — двоє дітей.
Більше деталей читай у матеріалі: Київ посилює захист водопостачання: КМДА бере системи під особливий контроль.