У 2026 році правила бронювання військовозобов'язаних зазнали суттєвих змін. Для приватних компаній запровадили нові критерії отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства, а також встановили жорсткіші вимоги до зарплат. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову Кабміну №692 від 30 травня 2026 року.
Головний ризик для бізнесу — дедлайн. До 1 вересня 2026 року всі приватні підприємства, які мають статус критично важливих, зобов'язані повторно підтвердити відповідність оновленим критеріям. Автоматичного продовження не буде: якщо компанія не вкладеться в термін — вона втрачає право бронювати працівників, а чинні відстрочки анулюються.
Нові зарплатні пороги: скільки має платити роботодавець
Із липня 2026 року діють оновлені вимоги до рівня оплати праці на підприємствах, що претендують на бронювання персоналу:
- Загальна вимога — середня зарплата не менше трьох мінімальних, тобто 25 941 грн.
- Для прифронтових територій — не менше 2,5 мінімальних зарплат, тобто 21 618 грн.
Ці правила не стосуються державних і комунальних установ, а також структур сектору безпеки та оборони. Для решти — невідповідність зарплатному порогу означає втрату статусу критично важливого підприємства, а отже — скасування бронювання для всього штату.
Для більшості компаній, у яких галузеві або регіональні критерії не змінилися, діє спрощений порядок: до 10 серпня 2026 року потрібно подати довідку про середню зарплату за останній місяць та податковий розрахунок. Якщо ж критерії для конкретного підприємства змінилися — підтвердження відбуватиметься за загальною процедурою.
Квоти: кого бронюють на 50%, а кого — на 100%
Стандартна квота бронювання залишається на рівні до 50% військовозобов'язаних працівників. Для окремих галузей вона може сягати 100% штату — це енергетичний сектор, оборонні підприємства та компанії в прифронтових зонах. Система "Дія" автоматично відстежує дотримання лімітів: у разі перевищення квоти керівник має 10 робочих днів, щоб подати заяву на зменшення кількості бронювань.
Станом на травень 2026 року в Україні налічувалося близько 1,3 млн заброньованих — це приблизно 12% усіх працюючих. При цьому критично важливі підприємства забезпечують понад 60% надходжень до держбюджету. За оцінками юристів, після перепідтвердження статусів у вересні-жовтні очікується тимчасове скорочення кількості заброньованих на 10-20%, а до кінця року показник може знизитися на 5-15% — до 1,1-1,25 млн осіб.
Кому можуть відмовити у бронюванні
Відмова у наданні відстрочки можлива як через невідповідність працівника, так і через проблеми компанії. З боку працівника підставами є: зарплата нижча за поріг (21 618 грн або 25 941 грн), неофіційне працевлаштування, робота на умовах ФОП, неактуальні дані в реєстрі "Оберіг" або наявність іншої чинної відстрочки.
З боку компанії: невідповідність критеріям критичності, відсутність повторного підтвердження статусу за постановою №692, податкова заборгованість або перевищення квоти на кількість заброньованих. Важливо: бронювання надається виключно за основним місцем роботи, одночасна відстрочка від кількох роботодавців заборонена.
Що робити працівнику, щоб не втратити бронювання
Самостійно оформити бронювання неможливо — це робить виключно роботодавець через портал "Дія" або Міністерство економіки. Оформлення через "Дію" зазвичай триває 1-3 дні, через Мінекономіки — до 5 робочих днів. Працівнику потрібно лише:
- Переконатися, що військово-облікові дані в реєстрі "Оберіг" актуальні.
- Мати чинний військово-обліковий документ.
- Стежити за статусом бронювання в застосунку "Резерв+".
У разі звільнення бронювання скасовується протягом доби — жодного перехідного періоду не передбачено. Якщо термін дії попередньої броні сплив, а нова ще не оформлена, працівник вважається незаброньованим і ризикує отримати повістку.
Раніше портал Знай повідомляв, бронювання скасують тисячам: українцям оголосили нові правила.
Також наш портал інформував, відстрочка зникне: коли автоматичне продовження може не спрацювати.