Підготовка Києва до опалювального сезону 2026/2027 опинилася під серйозною загрозою. Попри те, що столиця разом із міжнародними партнерами вже забезпечила фінансування та постачання когенераційних установок, їхнє введення в експлуатацію буксує через застарілі бюрократичні процедури мирного часу. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київської міської ради Леонід Ємець.
За словами депутата, когенераційні установки мають стати резервними джерелами тепло- та електропостачання на випадок нових російських атак. Однак чинне законодавство передбачає тривалі процедури введення таких об'єктів в експлуатацію — те, що було нормою для мирного часу, тепер перетворилося на критичну перешкоду.
Один-два обстріли — і ТЕЦ не стане
Ємець навів жорсткий сценарій: якщо взимку по Києву завдадуть масованого удару балістичними ракетами, які не зможе перехопити Patriot через брак ракет, дві київські ТЕЦ можуть бути знищені за один-два обстріли. У такому разі місто залишиться без централізованого тепло- й електропостачання.
Саме тому встановлення когенераційних установок — не просто "план Б", а єдиний спосіб зберегти критичну інфраструктуру столиці. Резервна система, за словами депутата, має охоплювати не лише електропостачання, а й тепло- та водопостачання.
Пів року очікування: законопроєкт досі не внесли
Київрада ще пів року тому звернулася до Кабінету Міністрів із проханням змінити законодавство, щоб пришвидшити реалізацію критично важливих енергетичних проєктів. Відповідний законопроєкт є, однак Верховна Рада досі не винесла його на розгляд.
"Верховна Рада має поміняти законодавство. Проєкт закону є. Вони за цей час, за рік, розглянули сотні законів, прийняли, а цей не прийняли. Хай збираються і приймають, інших варіантів я не бачу", — наголосив Ємець.
Депутат також звернув увагу на парадоксальну ситуацію: спроби окремих чиновників пришвидшити введення об'єктів в експлуатацію нерідко завершуються кримінальними провадженнями через порушення вимог законодавства. Тобто навіть готові установки можуть простоювати, а ті, хто намагається діяти швидше, ризикують опинитися під слідством.
Уряд і місто звинувачують одне одного
Проблема темпів підготовки Києва до зими загострюється на тлі взаємних звинувачень між центральною та місцевою владою. Ще в червні Кабінет міністрів заявляв про відставання столиці, перекладаючи відповідальність на міську адміністрацію. Уряд тоді наголосив, що держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду держбюджету на підготовку до опалювального сезону, однак кошти не дають результату через повільні темпи на місцях.
Тепер же Київрада у відповідь вказує на бюрократичні перешкоди з боку держави — застарілі процедури, які парламент не поспішає змінювати. Без законодавчих змін навіть виконані роботи та встановлене обладнання можуть не дати очікуваного результату, а місто ризикує зустріти зиму без повноцінного резервного енергопостачання.
Раніше портал Знай повідомляв, компенсація до 17 500 грн на індивідуальне опалення: українців закликають не зволікати з переходом.
Також наш портал інформував, тарифи "Укрзалізниці" зростуть на 30%: доставка вугілля на ТЕС подорожчає — зима під загрозою.