Київська медицина опинилася перед загрозою кадрового колапсу. Середній і молодший медичний персонал масово звільняється або серйозно розглядає таку можливість. Причина не лише в професійному вигоранні та мізерних зарплатах — для багатьох працівників дорога на роботу стала фінансово непідйомною. Про це у своєму дописі повідомила лікарка-інфекціоністка, доктор медичних наук, професорка Ольга Голубовська, пише Big Kyiv.

За словами Голубовської, значна частина персоналу київських лікарень живе не в столиці. Вони щодня їздять із міст і сіл Київщини, а дехто — навіть із сусідніх областей. У регіонах обмаль можливостей працювати за фахом, тому люди змушені долати десятки кілометрів до Києва.

Скільки коштує дорога на роботу

Цифри вражають. Медичний працівник, який добирається з Білої Церкви, витрачає близько 250 гривень за автобус в один бік. Дорога містом, повернення додому — і транспортні витрати легко перевищують 600 гривень за одну зміну. За місяць набігає понад 12 000 гривень — сума, співставна із заробітною платою.

«У якийсь момент людина починає запитувати себе: чи варто відповідати за життя пацієнтів, працювати вночі, під час повітряних тривог і кадрового дефіциту, якщо значну частину зарплати доводиться віддавати лише за дорогу?» — зауважує професорка.

Медичний персонал, скріншот: Youtube

Хто під ударом

Першими з системи вимиваються медсестри, санітарки, лаборанти та молодший медичний персонал. Саме вони виконують величезний обсяг роботи, без якої не може функціонувати жодна лікарня. Лікар не здатен самотужки виконати всі призначення, поставити крапельниці, забезпечити догляд за тяжкими пацієнтами чи підтримувати санітарний режим. Не буде лаборантів — не буде аналізів. Не буде медсестер — не буде лікування.

Замінити цих людей дедалі важче. Молодь не поспішає йти в професію через низькі зарплати, величезне навантаження, високу відповідальність і постійний кадровий дефіцит. Кияни також рідко погоджуються працювати в лікарнях за нинішні оклади. Тому столична медицина значною мірою тримається на людях, які щодня приїжджають із навколишніх міст і сіл.

Що пропонують для порятунку системи

Голубовська наголошує: можна закуповувати сучасне обладнання, цифровізувати систему та ухвалювати нові накази. Але якщо біля пацієнта не буде кому виконати призначення, а в лабораторії — провести аналізи, жодна реформа не працюватиме. Це вже не проблема окремих лікарень, а загроза якості та доступності медичної допомоги для мільйонів людей.

На думку лікарки, щоб зберегти систему, потрібні конкретні кроки: гідна оплата праці медичних працівників, компенсація транспортних витрат для тих, хто щодня добирається з інших населених пунктів, пільговий проїзд для медиків столично-обласного регіону, а також відновлення службових перевезень за основними міжміськими напрямками.

Голубовська вважає, що нинішня ситуація — наслідок відсутності єдиного державного бачення. МОЗ, НСЗУ та місцева влада ухвалюють рішення кожен у своїй сфері, але майже ніхто не оцінює їхній спільний вплив на медицину. І першими цю ціну платять ті, хто безпосередньо доглядає за пацієнтами.

Раніше портал Знай повідомляв, чому Київ та Харків обрали протилежні тарифи на транспорт.

Також наш портал інформував, про масштабний удар по Києву до Дня Незалежності, про який попередила розвідка США.