Підготовка Києва до зими в розпалі, однак у медичній сфері — тривожні сигнали. Частина столичних лікарень та амбулаторій можуть залишитися без стабільного енергозабезпечення, навіть маючи генератори. Причина проста: обладнання є, а от паливо до нього — під питанням.
Свою оцінку ситуації в ефірі телеканалу "Апостроф" дала Зоряна Скалецька — депутатка Київської міської ради, юристка у сфері медичного права, докторка права та міністерка охорони здоров'я України у 2019–2020 роках. За її словами, попередній досвід зимових блекаутів не враховано належним чином.
Генератори без пального: стара проблема на новий лад
Скалецька нагадала: минулої зими чимало лікарень уже мали дизельні генератори, але зіткнулися з нестачею пального. Керівникам медичних закладів доводилося самотужки шукати ресурси, щоб забезпечити роботу обладнання. "Ми закуповуємо генератори, ми закуповуємо накопичувачі енергії, але ми не думаємо про паливо. У підсумку це ляже на плечі директорів госпіталів", — зазначила депутатка.
Вона протиставила цьому проєкт "Промінь надії", який передбачає встановлення сонячних батарей у лікарнях. За її словами, такі заклади стають справді енергонезалежними — на відміну від тих, що покладаються лише на дизель-генератори й потребують постійних закупівель пального.
Амбулаторії — слабка ланка
Окрему тривогу Скалецька висловила щодо сімейних амбулаторій та центрів первинної медико-санітарної допомоги. Саме туди щодня звертається більшість киян. Рішення про виділення коштів на підвищення автономності 25 лікарень стосується переважно стаціонарів, тоді як амбулаторії залишаються поза увагою.
"Минулої зими ми в багатьох сімейних амбулаторіях бачили один генератор, який закривав три-чотири комп'ютери, бо він був малопотужний. І тоді виникне питання: стаціонари працюватимуть, а люди прийдуть в амбулаторію, де лікар не зможе відкрити комп'ютер, ввести дані, подивитися запис", — пояснила депутатка.
Тендери запустили із запізненням
Ще один ризик — бюрократична повільність. За словами Скалецької, по деяких лікарнях тендерні процедури лише стартували. Депутати неодноразово звертали увагу профільного департаменту на те, що процеси запущено надто пізно. "На сьогодні є ризик щодо певних лікарень, що вони можуть не встигнути", — підкреслила вона.
Загалом, як повідомляв "Апостроф", підготовка Києва до нового опалювального сезону виконана приблизно на 50–60%. Остаточну оцінку готовності можна буде дати ближче до вересня.
Що робити киянам
Поки міська влада вирішує проблеми з тендерами й пальним, пацієнтам варто бути готовими до можливих перебоїв. Ось кілька практичних порад:
- Уточніть у свого сімейного лікаря, чи має амбулаторія резервне живлення та чи працюватиме вона під час відключень світла.
- Заздалегідь подбайте про рецепти на життєво необхідні ліки — не відкладайте візит на останній момент.
- Збережіть контакти найближчого стаціонару — у разі екстреної ситуації він має вищий шанс працювати автономно.
- Слідкуйте за офіційними повідомленнями Київради та департаменту охорони здоров'я щодо графіків роботи медзакладів.
Раніше портал Знай повідомляв, що готовність Києва до зими становить 50–60% і кожен п'ятий будинок досі без резервного опалення.
Також наш портал інформував, що платіжки за опалення можуть знизитися на 15–30% завдяки новим тепловим пунктам.
Більше деталей читайте у матеріалі: Рада ухвалила закон про теплові пункти — платіжки за опалення скоротять на 30%.