Попри воєнний стан, українські міста готуються до, ймовірно, одного з найважчих опалювальних сезонів за всі роки великої війни. Посадовці попереджають: цієї зими головною ціллю ворога може стати не лише енергетика, а й системи водопостачання. Тому РНБО ще в березні зобов'язало всі великі міста затвердити Плани стійкості — і виконати їх до початку опалювального сезону.
Як повідомляє «Слово і діло», загальна вартість лише п'яти найбільших Планів стійкості перевищує 60 млрд грн. І це без урахування інших обласних центрів, які також закладають сотні мільйонів на житлово-комунальне господарство.
Скільки коштує План стійкості: цифри по містах
Найбільший бюджет — у столиці. Для Києва загальна вартість Плану стійкості становить 37 млрд грн, із яких 31 млрд — заходи загальнодержавного значення. Фінансування розподілене за схемою 50/50 між державою та містом: міська частина складає 22 млрд грн. Додатково столиця включила проєкти з відновлення пошкоджених енергооб'єктів та енергостійкості житла й соціального сектору.
Дніпро оцінив свій План стійкості в 9 млрд грн. Станом на липень місто вже залучило 4 млрд кредитів у держбанках, тоді як пряме державне фінансування склало лише 40 млн грн. Харкову разом з областю потрібно 8,1 млрд грн на 44 першочергові об'єкти — уряд уже виділив 2,9 млрд на посилення захисту енергооб'єктів.
Львів затвердив план на 2,798 млрд грн, що передбачає 143 заходи. Місто розраховує на 1,176 млрд із власного бюджету, 513 млн міжнародної допомоги та звернулося до уряду за додатковим фінансуванням. Одеса потребує щонайменше 3,6 млрд грн (еквівалент 70 млн євро) — кошти надходитимуть від Єврокомісії та ЄБРР протягом двох років, причому перший транш мали отримати ще до серпня.
Скільки міста вже витратили на ЖКГ
Видатки на житлово-комунальне господарство — це гроші, які місцева влада спрямовує на благоустрій, постачання води, газу, тепла й електроенергії. За підсумками 2025 року лідером став Київ — 11,1 млрд грн. Харків витратив 7,3 млрд, Дніпро — 5,2 млрд, Львів — 3,7 млрд, Одеса — близько 3 млрд, Запоріжжя — 2,6 млрд.
За перше півріччя 2026 року темпи витрат знизилися: Київ — 2,8 млрд грн, Харків і Дніпро — по 2,3–2,4 млрд, Львів — 1,7 млрд, Одеса та Запоріжжя — 1,2 і 1,1 млрд відповідно. В інших обласних центрах річні видатки на ЖКГ не перевищували 1 млрд: Вінниця — 969 млн, Миколаїв — 938 млн, Чернівці — 871 млн, Івано-Франківськ — 685 млн. Найменше витратили Черкаси, Чернігів та Ужгород.
Що робити українцям: субсидія на опалення
На тлі рекордних бюджетів міст на комуналку пересічним українцям варто вже зараз подбати про оформлення субсидії на опалювальний сезон. Подати заяву можна через Пенсійний фонд України — особисто у сервісному центрі, через портал електронних послуг ПФУ або через застосунок «Дія». Також документи приймають у ЦНАПах та через уповноважених осіб територіальних громад.
Для оформлення знадобляться: заява за встановленою формою, декларація про доходи, паспорт, ідентифікаційний код, довідка про склад сім'ї. Субсидія призначається з місяця подання заяви, тому оформлювати її варто до початку опалювального сезону. Окремо ПФУ нагадує: наявність заборгованості за комуналку може стати підставою для відмови — перед поданням варто погасити борги або укласти договір реструктуризації.
