Експерти дали оцінку каденції Кличка: розквіт земельного дерибану, мільярди на піар та масштабна афера з Генпланом

Чисельні пікети під будівлею КМДА, години, висиджені на земельних комісіях Київради, сотні плакатів із вимогою захистити зелені зони та закликом зупинити незаконні забудові – все це стало звичною "нормою" для сотень киян впродовж останніх кількох років. Однією із основних ознак років правління мера Києва Віталія Кличка, за ствердженням столичних експертів та колег "по цеху", стала масова незаконна роздача чисельних гектарів землі "верхівці" забудовників, а також спускання мільярдів бюджетних коштів на піар-проекти та скандальні об'єкти із підставними фірмами-прокладками. Та, попри низку нині відкритих кримінальних проваджень у НАБУ за незаконно роздані земельні ділянки особисто Віталієм Кличком, період пандемії теж не обійшовся без гучних казусів: у той час, коли коронавірус косить десятки лікарів, а люди вимушені товктися у переповнених трамваях і автобусах, понад 600 млн було виділено оновлення алеї та пляжу. А "родзинкою" стала підозра у відмиванні 10 млн євро на закупівлі партії громадського транспорту. Подробиці дізнавалися Знай.ua.

"Хотєлки" забудовників – в десятках ДПТ

Як відзначає депутат Київради Прохор Антоненко, за роки каденції Кличка, попри пряму заборону закону, приймалися десятки ДПТ, які суперечили як діючому Генплану, так і презентованому нещодавно Кличком.

"В ці ДПТ включалися всі "хотєлки" забудовників, які потім приймалися більшістю через комісії та голосування в Київраді. Серед найгучніших прикладів, площею в десятки гектарів – "Рибальський", "Нивки", урочище Горбачиха. Чимало об'єктів були напряму пов'язані із екснардепом Микитасем. А Столар до виборів Президента і нової влади майже всюди брав участь, будучи "сірим кардиналом". Зараз до складу "смотрящих" увійшли Тищенко, Комарницький і Степан Черновецький, які намагатимуться проштовхнути свою депутатську фракцію до Київради, щоб разом із тими, хто пройде від Кличка продовжити голосувати за потрібні земельні питання", – зазначає Прохор Антоненко.

Вражає і надання пріоритетності обрання гучно презентованих оновлених парків та скверів.

"Якщо приватні забудовники на цьому заробляють, то вся інфраструктура будується за бюджетні кошти. Як, наприклад, розширення вул. Туполєва – для поліпшення інфраструктури це нічого не дасть, пробки не поменшають, але на продаж квартир забудовника Ніконова це вплине позитивно. Відреконструйований поруч парк "Веселка", фінансування якого здійснювалося через фірми-прокладки та відмиванням коштів, як і на всіх інших парках, що реконструюються за часів Кличка, зробили як раз під початок продажу квартир в ЖК. Тобто, сотні мільйонів витрачаються не для того, щоб зробити щось корисне для киян, які там живуть, а тоді, коли є інтереси забудовника, який ще й незаконно будує", – наголошує політик.

Окрім ДПТ, в Києві впродовж останніх років з'являються і сотні сумнівних окремих забудов.

"Це постійна проблема: у більшості випадків це робиться незаконно, проте лише незначну частину вдається зупинити – якщо є протест з боку громади. Ніконов, Микитась, Зубік, Комарницький, Столар та інші забудовники часто будують навіть без землі і жодних документів – потім це все просто легалізують. Одним з прикладів житлові комплекси біля метро "Житомирська", "Святошинська", на Вернадського. При чому, більшість дозвільних документів видані особисто Кличком, а договори оренди, наприклад, підписував виключно міський голова", – відзначає депутат Київради Прохор Антоненко.

Наразі у НАБУ низку кримінальних справ щодо 29 земельних ділянок, незаконно переданих забудовникам головою КМДА, та поки їхній розгляд "завис у повітрі".

Презентований Генплан "зжере" сотні зелених гектарів: "Все зводиться до хабарів"

Що ж стосується презентованого керівництвом міста оновленого Генплану, то тут виникає ціла купа компрометуючих моментів. Про "підводні камені" запропонованого головного містобудівного документу столиці говорять і експерти, і політики.

"Під виглядом "великого блага" влада намагається проштовхнути масштабну аферу. У Державному земельному кадастрі (ДЗК) купа земельних ділянок позначені, як землі під житлову забудову і перебувають у власності людей, які будуть цю територію забудовувати. Це відбулося завдяки КМДА, в першу чергу, – головному архітектору, який дозволив своїми висновками перевести територію зелених зон під житло. І ці земельні ділянки, частина з яких вже є в Детальному плані територій, стали легітимними територіями під забудову. А в Генплані ця територія показана, як зона лісів", – відзначає експерт у галузі містобудування, член Української академії архітектури Віктор Глеба.

Протистояти затвердженню запропонованого Генплану намагаються і кияни – шляхом голосування за відповідну петицію №9669, розміщену на сайті КМДА. Автор електронного звернення Андрій Згардан наполягає на знятті з розгляду проекту нового Генерального плану м. Києва, недопущенні його затвердження, як протиправного документу, та проведенні аудиту чинного Генплану міста із залученням незалежних експертів і громадськості.

В такому напрямку пропонують рухатися і депутати Київради.

"Під виглядом прийняття нового Генплану фактично здійснюються спроби узаконити будівельне свавілля останнього десятиріччя та ще й відкрити додаткові можливості до надмірної ущільнюючої забудови міста. І все це без огляду на необхідність розбудови соціальної, транспортної інфраструктури, комунікацій та, навпаки, збільшення площі зелених зон. Чинний Генплан 2020 дійсно потребує оновлення, але не шляхом його "поховання" і прийняття нового Генплану, а шляхом перетворення його на постійно діючий документ, попрацювавши над приведенням його у відповідність до стратегії розвитку міста. Роботу над оновленням необхідно доручити незалежному колективу фахівців, залучити представників громадянськості та експертного середовища", – зазначає депутат Київради Наталія Манойленко.

Про невідкладне переформатування підходу до створення системи розвитку міста, зокрема і Генплану, стверджує і провідний фінансовий аналітик Олексій Кущ.

"Відповідальний міський голова має починати з Генплану та зонування міста. Наприклад, якщо брати Нью-Йорк – інвестор чітко прораховує, що саме хоче побудувати на земельній ділянці: від кількості поверхів, цільового призначення до вимог по інфраструктурі і підключенню до інженерних мереж. Там все це розробляється, виходячи з індивідуальних особливостей – зокрема, і межі санітарної зони. А в столиці не лише відсутня єдина системи розвитку міста, а і все зводиться до хабарів: забудова Києва комерціоналізувалася – кожен будує що хоче і де хоче, незважаючи на норми, нерідко завдаючи величезну екологічну шкоду", – підкреслює Олексій Кущ.

За роки правління діючого мера місто мало всі шанси перетворитися на розвинений, сучасний мегаполіс, проте в пріоритети столичної влади цей напрямок не потрапив.

"Київ має величезний потенціал для створення технологічних парків, бізнес-інкубаторів, бізнес-акселераторів, коворкінгів, індустріальних парків. Все це завдяки унікальному поєднанню наукового, промислового та освітнього потенціалів. З боку столичного мера та його команди потрібно було б лише забезпечити мозкові центри, які б систематизували та поєднали цей "трикутник можливостей", – зазначає експерт економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

За словами експерта, однією із вагомих проблем у місті є розквіт монополії будівельного бізнесу та блокування належного сучасного клімату інвестування, з якими мала б боротися столична влада.

Мільярдний "піар-хід": метро на Виноградар та з'їзд із мосту-гіганту

Однією з гучних останніх подій стали сутички між жителями Русанівських садів та поліцією, що виникли в результаті будівництва з'їзду з довгоочікуваного Подільсько-Воскресенського мосту. Втім, як відзначають експерти, обраний столичною владою варіант прокладання з'їздів ніяк не допоможе у вирішенні транспортних колапсів Воскресенки і Троєщини, а головною мотивацією стали майбутні вибори.

"З'їзди на Русанівські сади ніяк не можуть допомогти Воскресенці і Троєщині, тому що ця територія відрізана від них залізницею. Влада визнала, що ніякої черги довгоочікуваного мостового переходу до жовтня 2020 року запустити на вийде, і почала шукати будь-які варіанти організації проїзду Кличка з лівого на правий берег у жовтні – тож, йому запропонували зробити тимчасовим лівобережним підходом до Подільського мосту вул. Центральну Садову, це єдиний з'їзд, по якому Дід Мороз зможе у жовтні проїхати. Але міст не зможе виконувати свою транспортну функцію. Це призведе до того, що у нас зупиниться розв'язка на Лівобережній, Броварський проспект та міст метро, тому що трафік на Подільський міст не зможе рухатися через цю місцеву вуличну мережу Русанівських садів", – підкреслює транспортний експерт Віктор Петрук.

За словами депутата Київради Прохора Антоненка, ще однією вагомою причиною зведення з'їзду – забудова заповідної зони урочища Горбачиха, площею у 30 Га, щоб від житлових комплексів була дорога.

"Метро на Троєщину ніхто не будує - станом на сьогодні, не існує навіть проекту: він ще не замовлений, не розроблений і не пройшов експертизу. Тому перше, що мають вимагати мешканці Воскресенки і Троєщини, - це зробити першу чергу з'їзду з мосту на бульвар Алішера Навої. Друге - це створення у складі Подільсько-Воскресенського переходу лінії легкого рельсового транспорту, побудувавши лише 7,5 км від Курнатовського до Межигірської. Світовий банк серед інших проектів розглядає прокладання лінії ЛРТ у складі Подільського мосту, яка об'єднає Лівобережну і Правобережну частини, але, на жаль, проектування лінії ЛРТ викинуто з техніко-економічного обгрунтування з незрозумілих причин, які ніхто не хоче пояснювати", - відзначає Віктор Петрук.

Як підкреслив експерт в транспортній сфері Олександр Кава, одним із масштабних "піар-ходів" стало і будівництво метро на Виноградар.

"Кличко почав фінансувати будівництво метро на Виноградар лише тому, що планував його відкрити перед майбутніми місцевими виборами, аби вдати із себе великого мера, який все робить для міста. Фінансувати його почали минулого року, розраховуючи на те, що відкриття відбудеться до 2020 року, але виникли проблеми з підрядником – він вибився зі строків і виконати роботи вже не зможе до цієї осені. Якщо ж говорити про проблеми сполучень, то ми просто ще довантажимо зелену гілку і пересадочні вузли, які і так вкрай перенавантажені і не справляються з існуючим пасажиропотоком. Насамперед, топ-пріоритетом столичної влади мав би стати "Правобережний контур"", - зазначає Олександр Кава.

А що ж до довгоочікуваного метро на Троєщину, то, при правильному підході надважлива частина гілки могла б бути побудована за 3 роки, а сума необхідних на це коштів була б в рази меншою за заявлені 40-50 млрд депутатами Київради у зверненні до Президента.

"Якби трохи менше крали і не брали "відкатів" по 70 % від визначених сум, то на все б коштів вистачило. Контур "Вокзальна – Лук'янівська – Тараса Шевченка" гармонічно вийшов би на міст і перейшов на Лівий берег до станції метро "Горбачиха", де ділянка вже готова. А від "Горбачихи" до авторинку залишається по суті 1, 5 км. Там можна було б зводити Лівобережну частину з наземним транспортом – люди змогли б доїжджати з Правого берега, минаючи Московський міст. Це обійшлося б десь у 15 млрд, тож при бюджеті Києва у 63 млрд місто цілком може виділяти по 5 млрд і за 3 роки завершити будівництво", – підкреслює експерт з питань транспорту Олександр Кава.

Комунальний занепад на фоні багатомільйонних піар-проектів

Ще однією "візитною карткою" каденції Віталія Кличка, за словами голови київської міської партійної організації "Рідна країна" Олександра Федоренка, стали систематичні масштабні затоплення міста.

Гучна аварія на Шота Руставелі, прорив інженерних мереж біля ТРЦ Ocean Plaza, в результаті якого десятки киян отримали опіки, свіжезбудоване скандальне ТРЦ прямісінько над станцією метро "Героїв Дніпра" та реконструйована вулиця Пушкінська в центрі міста - це лише незначний перелік масштабних "комунальних катастроф". А впродовж останніх років вже звичним явищем стало, те, що навіть із незначними опадами плавати доводиться на десятках столичних вулиць.

"За весь час своєї каденції Кличко так і не вирішив низку важливих питань – таких, як побудова метро на Троєщину, впорядкування ситуації з незаконними забудовами, приведення доріг у належний стан. До величезних заторів, пов'язаних із вічною проблемою прибирання снігу взимку, за часів Кличка додалася ще й проблема масових підтоплень, якої раніше не було. Ситуація з ливнівками, попри всі його обіцянки, не покращилася. А любов нинішньої влади до піар-проектів, як скляний пішохідний міст чи в'їзні знаки, на які витрачаються величезні кошти, є другорядними. Таке марне витрачання багатомільйонних сум з бюджету свідчить про нерозуміння проблем міста і першочерговість питань, що турбують киян – як, наприклад, те, що мешканці до півроку вимушені миритися із відсутністю гарячої води", – відзначає Олександр Федоренко.

І, взагалі, із питанням пріоритетності розподілу бюджетних коштів весь цей час прослідковувалися проблеми.

"При Кличку, завдяки децентралізації, значно збільшився бюджет, який наразі сягає майже 2 млрд євро. Однак ці кошти намагалися витратити не на пріоритетні питання, як інфраструктура чи ЖКГ, а на піарні проекти чи об'єкти, де можуть побільше вкрасти друзі мера – Шулявський шляхопровід, скляний міст, Окружна на Богатирській, де кошториси зросли на мільярди. Жодна розв'язка так і не була добудована, проте були мільярди витрачені на перекладання доріг, аби мер міг цим похвалитися перед киянами. Хоча і на цьому було порушено кримінальні справи, у яких були замішані і підрядники, і "Київавтодор", прокуратура і СБУ проводили обшуки. Та вже невдовзі голова "Київавтодору" стає заступником Кличка", – наголошує Прохор Антоненко.

Як відзначив депутат Київради, за часи правління нинішнього мера не були побудовані десятки шкіл і дитсадків, які мали бути побудовані, згідно з містобудівною документацією. Разом з тим, так і не була зведена більшість тих навчальних та дошкільних закладів, зобов'язання про будівництво яких брав на себе забудовник.

У розпал пандемії понад 600 млн – на алею та зону відпочинку

Шалену хвилю обурень мешканців столиці і політиків викликала низка розпоряджень, підписаних головою КМДА у розквіт пандемії. Одним із них стало розпорядження про виділення понад 136 млн грн на реконструкцію Пейзажної алеї.

"Вартість Пейзажній алеї не просто не скасована, а ще й збільшена майже на 20 мільйонів гривень. Це реально насмішка власті. Головне питання, на якій підставі при недавньої коригування бюджету Києва на 2020 рік, у зв'язку з мільярдними, як стверджують столичні чиновники втратами від коронавірусу, фінансування був позбавлений цілий ряд інфраструктурних проектів, а ось кошторис реконструкції "Пейзажки", не моргнув оком, навіть збільшили - з 120 до 136 млн гривень", – відзначає депутат Київради Олександр Пабат.

А "варварським додатком" до цього стала чергова новенька забудова, зведена неподалік – прямісінько поруч із Національним музеєм історії України.

"Поки кияни на карантині, будівельна мафія, за прямого сприяння кличківської влади, продовжує цинічно знищувати нашу столицю. Подивіться на цю варварську забудову в урочищі Гончарі-Кожум'яки, яка буквально врізається в гору, де розташований Національний музей історії України! Поруч з цією потворою знаходяться сходи з Пейзажної алеї, де Кличко знімав десятки піарних роликів, але поки що кличківський Департамент архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) "за дивним збігом обставин" не бачить цього самочинного будівництва. Тим часом тут постійно відбуваються серйозні зсуви ґрунтів", – підкреслює екснардеп Юрій Левченко.

"Вишенькою на торті" стало підписане Віталієм Кличком розпорядження щодо виділення понад 495 млн грн на реконструкцію зони відпочинку на Трухановому острові – документ датується 11 червня.

Ще одним невирішеним питанням залишається сумнівний договір фінансового лізингу на купівлю 200 автобусів, що мають поповнити ряди міського наземного транспорту. Як зазначають депутати Київради, разом із поповненням автопарку, столична влада намагається "накрутити" близько 10 млн євро. Від членів бюджетної комісії ця пропозиція отримала "за", а транспортна, вердикт якої стане вирішальним, поки перенесла розгляд цього питання – дата розгляду поки невідома.

До місцевих виборів, що мають відбутися 25 жовтня, у киян залишається ще 4 місяці, тож вони ще мають час, аби визначитися з вибором гідного кандидата на посаду мера. Як, власне, і потенційних кандидатів в столичні депутати.

Тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.