Під час війни українці набралися великих боргів за комунальні послуги, проте частина з них зовсім не збирається їх віддавати через виїзд за кордон чи через відсутність роботи.
Керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько розповів, що загрожує боржникам. Насамперед варто запам'ятати, що стягувати заборгованості, що виникли після 24 лютого 2022 року, заборонено лише у тих, хто мешкає в зоні бойових дій чи окупації, і те, якщо вони не живуть вдома та підтвердять це документально.
Це означає, що через суд органи не можуть стягувати борги та заарештувати майно. Однак це не стосується тих, хто набрався боргів ще до початку війни. Такі особи мають сплатити суми. У будь-якому разі комунальні служби зобов'язані надавати послуги, навіть якщо споживач не платить за них.
Окрім того, українцям можуть обмежити право на виїзд за кордон, якщо виконавець у суді попросить про це через заборгованість, що виникла.
У темряві збираємо на ремонт? Влітку тарифи на світло для простих українців зростуть до 4,8 грн
Українських водіїв внесуть до Реєстру військовозобов'язаних: чого чекати з червня 2024 року
На сім'ю – 43200 грн: українцям дають грошову допомогу, треба звати маму чи бабусю
Нові ціни на соняшникову олію, рис та сосиски: чи спорожніють гаманці
Щоб потрапити до реєстру боржників, достатньо мати будь-яку суму боргу. Для цього комунальна служба звертається до суду з позовом про стягнення боргу, отримує рішення та виконавчий лист. Далі відкривають виконавче провадження та вносять боржника до реєстру.
Нагадаємо, щоб вижити в період блекаутів: чим українцям слід запастися на випадок відключення світла
Раніше ми писали про те, що рахунки з передоплатою: українцям почали нараховувати борги "про запас"
Як повідомляв Знай.ua, Monobank раптово закрив картку українки з активним депозитом: гроші зависли у повітрі