За перше півріччя 2026 року в Україні відкрили понад 108 тисяч нових виконавчих проваджень через борги за комунальні послуги. Одночасно з цим Національний банк із серпня запровадив нові, жорсткіші правила примусового списання коштів із рахунків боржників. Поєднання цих двох факторів створює серйозний тиск на тих, хто має заборгованість.

За даними аналітичної платформи Опендатабот, яка проаналізувала Єдиний реєстр боржників, лише за шість місяців 2026 року кількість нових проваджень сягнула 108 561. При цьому 65% із них — а це 70 206 справ — досі залишаються відкритими та неоплаченими. Ці провадження становлять 9% від усіх боргів за комуналку, які зараз обліковуються в реєстрі.

Загалом у Єдиному реєстрі боржників станом на липень накопичилося 829 768 записів про заборгованість за комунальні послуги. Майже 62% цих справ формально позначені як завершені, однак це не означає погашення боргу: виконавці часто закривають провадження через неможливість стягнення, а сам запис про борг залишається в реєстрі надалі. Найстаріші несплачені борги перебувають у базі вже понад 9 років.

Де найбільше боржників і за які послуги

Аналітики склали регіональний рейтинг нових боргів. Антилідером стала Харківщина — 22 171 провадження, або 20% від усіх нових справ. Друге місце посідає Дніпропетровщина з 19 636 провадженнями (18%), третє — Миколаївщина, де зафіксували 12 841 новий борг (12%).

Арешт банківських рахунків за комунальні борги в Україні

Найчастіше українці не платять за теплопостачання — на цю категорію припадає 43% усіх нових боргів. Далі йдуть водопостачання (18%), житлове обслуговування (12%), газопостачання (11%) та енергопостачання (9%). Найбільша частка боржників — люди віком від 46 до 60 років (35% усіх нових проваджень). Чверть припадає на пенсіонерів, ще 24% — на українців віком 36–45 років.

НБУ змінив правила: примусове списання тепер у «цифрі»

На тлі лавиноподібного зростання боргів Національний банк України з 1 серпня запровадив оновлений порядок примусового списання коштів із рахунків. Як повідомляє Бухгалтер.UA з посиланням на відповідну постанову НБУ, регулятор зробив ставку на повну цифровізацію процедури: тепер платіжні інструкції на стягнення податкового боргу можуть оформлюватися в електронній формі з використанням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.

Банки отримали суворі вимоги щодо фіксації моменту прийняття інструкції стягувача, а також нові правила заповнення реквізитів у платіжних документах. На адаптацію систем надавачам платіжних послуг регулятор відвів лише місяць. Це означає, що процедура списання стає швидшою та більш автоматизованою — гроші з рахунку можуть зникнути раніше, ніж боржник про це дізнається.

Що робити, якщо вже є борг за комуналку

Якщо ви опинилися серед боржників, юристи радять не ігнорувати проблему. Перший крок — перевірити наявність відкритих виконавчих проваджень у Єдиному реєстрі боржників (сайт erb.minjust.gov.ua) або через застосунок «Дія». Якщо провадження вже відкрите, варто одразу зв'язатися з виконавчою службою та узгодити графік погашення.

Другий варіант — звернутися безпосередньо до постачальника послуг із проханням про реструктуризацію боргу. Багато комунальних підприємств готові йти назустріч і укладати договори розстрочки, особливо якщо боржник демонструє готовність платити. Це дозволить уникнути судових витрат, арешту рахунків та додаткових санкцій.

Раніше портал Знай повідомляв, продаж квартири заблокують через борги: автоматична перевірка реєстру боржників з жовтня.

Також наш портал інформував, зарплата із затримкою або раз на місяць: коли роботодавцю загрожують штрафи та навіть арешт майна.

Більше деталей читай у матеріалі: штраф 3400 грн або арешт: чим загрожує втеча з місця ДТП.